Практика Верховного Суду щодо стягнення невнесеної покупної вартості об’єкту лізингу при розірванні правочину

Contact Us

Практика Верховного Суду щодо стягнення невнесеної покупної вартості об’єкту лізингу при розірванні правочину

У справі № 911/3483/16 одна сторона позивалася до іншої через припинення виконання договору лізингу та неповернення їй предмету договору, а саме — автомобіля. Через це позивач вимагав стягнути з відповідача основну суму заборгованості, 3 % річних, інфляційні витрати та кошти за фактичне використання транспортного засобу.

Думки різних інстанцій розділилися. У Постанові від 26.04.2018 року ВС зазначив, що договір лізингу вважається змішаним. Це поєднання ознак договорів оренди та купівлі-продажу, а в зазначені платежі входять як плата за користування, так і частина покупної вартості.

Разом з тим, в угоді можна прописати, що право власності на товар залишається за продавцем до повної виплати його вартості або до настання обумовлених умов. В даній справі документом зазначалося, що авто перейде до лізингоодержувача після спливу строку дії договору та виконання останнім всіх зобов’язань.

Оскільки через те, що відповідач припинив здійснювати виплати, позивач застосував своє право на розірвання правочину, зобов’язання сторін припинилися. Тому вони не можуть зажадати повернення всього, що було вже виконане ними за зобов’язаннями.

Виходячи з вищевикладеного, результатом розірвання договору є відсутність у позивача обов’язку надати предмет лізингу надалі у власність контрагента, і неможливість вимагати за нього оплати. Тому невнесена лізингоодержувачем покупна вартість об’єкту лізингу стягненню з лізингоодержувача не підлягає.

Поділитися цим повідомленням?

smm